Феровольфрам. ГОСТ 17293-93

Примітка: На вимогу споживача феровольфрам виготовляють з масовою часткою молібдену не більше 5,0% в марці ФВ8О(а); з масовою часткою вольфраму не менше 77% в марці ФВ75(а); з масовою часткою кремнію не більше 3,0% в марці ФВ70(а); з масовою часткою вуглецю не більше 0,2%, міді не більше 0,10%, сірки не більше 0,05% в марці ФВ72; з масовою часткою молібдену не більше 1,5% і фосфору не більше 0,05% в марці ФВ70; з сумарною масовою долею сурми, вісмуту і свинцю не більше 0,15% в марках ФВ75(а), ФВ70(а), ФВ7О, ФВ65.

Феровольфрам виготовляють дробленим в шматках, що проходять крізь сітку з розмірами квадратних вічок 100x100 мм. При цьому кількість шматків, що залишились на сітці, не повинно перевищувати 5% маси партії. Кількість дрібниці, що проходить крізь сітку з розмірами квадратних вічок 5x5 мм не повинно перевищувати 10% маси партії.
На вимогу споживача феровольфрам виготовляють дробленим в шматках, що проходять крізь сетку з розмірами квадратних вічок 70х70 мм. При цьому кількість шматків, що залишились на сітці, не повинно перевищувати 10% маси партії.
Куски феровольфраму як в переламі, так і на поверхні не повинні мати забруднень піском, різко виражених шлакових і інших чужорідних включень. Загальна кількість включень в партії феровольфраму не повинно перевищувати 0,5% її маси. Допускаються сліди антипригарних материалів і окисної плівки.

Феровольфрам — легуючий сплав заліза і вольфраму з мінімальною масовою долею вольфраму 70,0% і з максимальною масовою долею вольфраму 85,0%, отриманий шляхом відновлення. Дуже тугоплавкий, при стандартних умовах хімічно стійкий. Він є основою тугоплавких матеріалів в металургії. Застосовується при виробництві інструментальних сталей (наприклад, швидкорізальних) і жароміцних сплавів.
Присадка вольфраму в сталь, у вигляді феровольфраму, затримує ріст зерна і при нагріві створює мілкозернисту структуру, збільшує твердість, опір розриву і межу пружності, сприяє стійкості мікроструктури при підвищених температурах.